Home » родина

Category Archives: родина

«Природне планування – здорова сім’я»: тема конференції у парафії УГКЦ м. Вінниці

планування сім'ї_2

  20 та 21 вересня у парафії Покрова Пресвятої Богородиці, УГКЦ м. Вінниці, відбулася конференція з біоетики на тему «Природне планування – здорова сім’я». Конференцію проводила п. Аліна Тарас (з м. Одеси), ліценціат з біоетики, що радо відгукнулася на запрошення отців Воплоченого Слова, що опікуються парафією.

  Перша частина конференції мала за основу розкрити головну суть того, чому Бог кличе людей до подружжя. У вступі с. Марія Неустанної Помочі, СГДММ, розкрила суть відношення між батьками та дітьми, на основі Святого Письма та послань Пап Римських. Далі п. Аліна Тарас, головний доповідач конференції, висвітлила наступні теми: «Відповідальність батьківства», «Батьківство – дар Божий», а на завершення першого дня, всі присутні переглянули науковий фільм «Звідки беруться діти».

  Друга частина, що тривала наступного дня, була більш практичною, бо розкривала питання «Плідність – дар і завдання». Ключовими темами тут були «Штучні неморальні методи контрацепції – пряме переривання запліднення», яка розглядала проблеми контрацепції та аборту, а також «Натуральні методи розпізнавання плідності», що включала вивчення симптотермального методу та карти плідності.

  Ось деякі вислови учасників:

  «Народження дитини – це Ласка Божа, але це й велика відповідальність батьків. Тому, на конференції досить велику увагу було приділено природному плануванню сім’ї, яке надає можливість  зберегти здоров’я жінки, народжувати здорових дітей… Такі зустрічі та конференції вкрай необхідні для збереження подружніх відносин, моральних цінностей та Божих заповідей…» (Тетяна, 39 років).

«Доповіді були доступні та змістовні. Багато інформації цікавої, як для сімей, так і для жінок – в цілому, щоб слідкувати за своїм здоров’ям» (Світлана, 41 рік).

«Враження від конференції позитивні, інформація дуже корисна, а особливо для молоді… Загалом вдячна священикам що організували нам таку зустріч» (Олена, 23 роки).

«Природне планування сім’ї – це актуальна тема молодих сімей і тих молодят, які планують сім’ю. Такі науки нам потрібні, як пожива для планування здорової сім’ї. Особливо цінно є для молодих дівчат, готуватись заздалегідь до подружнього стану. Навчитися відчувати і аналізувати свій організм методом спостереження і ведення карти плідності. Це дуже простий і ефективний метод подружніх відносин…

  Вивчаючи свій організм, молода дівчина пізнає себе. Важливо є також щоб чоловік (або хлопець) підтримував і з розумінням ставився до методу природного планування сім’ї. Подружжя починає свій шлях здорової сім’ї і це – Божа благодать…» (Тетяна, 37 років).

  Сучасне суспільство, з усім його технічним, економічним, соціальним та ін. прогресом, все менше і менше уваги звертає на духовність. Саме це спричиняє зменшення чутливості до гріха. Від цього найбільше страждає найменш захищена ланка соціального ланцюга – це сім’я. Але сім’я у найповнішому значенні цього слова, не просто як співжиття чоловіка та жінки (інше виключається), але як союз любові, оснований на Христі, з’єднаний Богом і благословенний Церквою.

  Тому Церква, як інституція, метою якої є провадити своїх вірних до Бога, не може мовчати на свідоме та цілеспрямоване нівелювання цінності християнського подружжя і не реагувати на прагнення знищити інститут сім’ї. А найкращим методом боротьби є виховання та формування свідомих та інтелектуально обізнаних християн.

  Сподіваємося, що учасники даної конференції отримали хоча б основу знання, яке повинні надалі поглиблювати та впроваджувати у своє повсякденне життя. Нехай Господь помножить Свою благодать святого та праведного життя для всіх учасників конференції, а всім організаторам і тим, що допомагали у її проведенні, а також доповідачу п. Аліні, нехай додасть натхнення та сили продовжувати голошення Слова Божого у світі.

Отці ЗВС, Вінниця

Молитва Митрополита Андрея Шептицького за українську родину

Молитва Митрополита Андрея Шептицького за українську родину

  “Боже великий, Боже отців наших! Дай нашому народові якнайбільше добрих, святих християнських родин. Дай нам таких батьків, які голосно й відверто признавалися б до божественної Твоєї Євангелії і до Твоєї служби. Дай нам батьків, які для своїх дітей були б прикладом християнського життя, правдивими опікунами та добрими провідниками в житті. Дай нам таких матерів, що вміли б добре, по-християнськи виховувати своїх дітей, а для своїх чоловіків були б поміччю, потіхою та доброю радою.

  Дай нам таких дітей, які були б потіхою та славою батьків і красою свого народу. Благослови, всемогутній Боже, український нарід. Даруй йому ласку вірно Тобі служити і доступити колись вічної нагороди в небі, бо Тобі, Боже, у Святій Тройці єдиний, Отче, Сину і Духу Святий, належить вся слава, честь і поклін навіки вічні. Амінь.”

 

Отче наш…

Богородице Діво…

 

Заклик Блаженнішого Cвятослава до молитви за українські родини

«Родина, сильна Богом, є силою свого народу», – твердив блаженний Папа Іван Павло ІІ,
а ці його слова були неначе відгомоном вчення слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького),
який в одному зі своїх послань так писав про християнську родину:
«Сміло можна сказати, що щастя і моральна вартість як кожної людини зокрема,
так і цілого народу…”

* * *

Заклик Блаженнішого Cвятослава
до молитви за українські родини

 

Високопреосвященним і Преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Дорогі в Христі!

svjatoslav_squareУже третій рік поспіль Українська Греко-Католицька Церква з ініціативи Комісії у справах родини долучилася до проведення в Україні Тижня подружжя – міжнародного руху, який спрямований на поширення в суспільстві сімейних цінностей. Святкування в нашій Церкві розпочалося з Дня матері – 12 травня, а 15 травня ми відзначали Міжнародний день сім’ї. Заохочуємо душпастирів, прородинні організації та сім’ї і надалі докладати всіх зусиль задля підтримки традиційних родинних цінностей, базованих на Божому Об’явленні та науці Христової Церкви.

«Родина, сильна Богом, є силою свого народу», – твердив блаженний Папа Іван Павло ІІ, а ці його слова були неначе відгомоном вчення слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького), який в одному зі своїх послань так писав про християнську родину: «Сміло можна сказати, що щастя і моральна вартість як кожної людини зокрема, так і цілого народу, а в більшому ще ступені й ціла будучність його залежить від того, чи якраз цей корінь суспільного життя і ця ділянка людського життя, в якій скупчуються всі його справи, є здоровий і сильний… Майбутність належить до тих народів, у яких подружжя є річчю святою, у яких родинне життя є чисте й святе! І у таких народів легко найти лад і силу. Такі народи з елементарною силою здобувають собі добробут. А навпаки, нарід, що його точить рак неморального родинного життя, такий нарід не може не розтрачувати свого майна, не може не дійти до упадку!» (Християнська родина, 1900 р.).

Сьогодні усім нам слід пригадати, що сім’я, як нерозривний і плідний союз у любові чоловіка і жінки, установлена самим Творцем (пор. Бут. 1, 27–28). Священне Писання вчить, що всяке інше співжиття, особливо між особами одної статі, є важкою зневагою гідності і самої людини, і сім’ї та важким гріхом супроти Бога-Творця (пор. Рим. 1, 24–32).

Турбота про християнські сім’ї і захист родинних вартостей є сьогодні особливо важливими, оскільки ми із сумом спостерігаємо, як у багатьох країнах світу чиняться спроби знівелювати цінність сім’ї та викривити правду про неї. Ці згубні тенденції не мають кордонів і загрожують також нашому суспільству. Зокрема, певні групи намагаються за допомогою різноманітних технологій переконати суспільство приймати або принаймні закривати очі на небезпеку, яку несуть із собою гомосексуальні зв’язки, котрі вдають і пародіюють «священні подружні вузли», а насправді є відвертим запереченням Божого задуму щодо сім’ї та родини. Проте гріх не можна ані толерувати, ані тим більше пропагувати за посередництвом різних «парадів», поширення аморальності в ЗМІ чи впровадження хибних теорій у навчально-виховний процес. Усі відповідальні за майбутнє нашої країни, особливо наших дітей, – передусім батьки, а відтак освітні інституції та органи влади різних рівнів, – мусять пам’ятати про свою важку відповідальність за це перед Богом і народом.

Господь устами псалмоспівця запевняє нас про своє благословення для сім’ї та родини як спільноти, створеної союзом любові чоловіка та жінки, в якому діти є знаком Божої прихильності і радістю своїх батьків: «Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто Його путями ходить!.. Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться» (Пс. 128, 1–4). Церква, як любляча мати, закликає всіх своїх дітей до вірності Божому законові, до будування особистого, родинного та суспільного буття на міцній основі Божого Слова і Божої любові.

Пам’ятаючи, що нема християнського життя, нема міцної християнської родини без молитви, закликаю всю Церкву об’єднатися в ревній молитві до Господа про Боже благословення і опіку для української сім’ї та родини. Для цього поручаю душпастирям в неділю, 19 або 26 травня, прочитати цей мій заклик, а після Божественної Літургії спільно з вірними прочитати молитву Митрополита Андрея та «Отче наш» і «Богородице Діво» в наміренні українських родин.

Нехай за молитвами Пресвятої Богородиці, святого Йосифа – опікуна Пресвятої родини, та всіх святих нашого народу всемилостивий Господь зішле на наші сім’ї та родини своє небесне благословення!

 + СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового
17 травня 2013 р.Б. в день св. мч. Пелагії

 

 

Молитва Митрополита Андрея Шептицького за українську родину

Боже великий, Боже отців наших! Дай нашому народові якнайбільше добрих, святих християнських родин. Дай нам таких батьків, які голосно й відверто признавалися б до божественної Твоєї Євангелії і до Твоєї служби. Дай нам батьків, які для своїх дітей були б прикладом християнського життя, правдивими опікунами та добрими провідниками в житті. Дай нам таких матерів, що вміли б добре, по-християнськи виховувати своїх дітей, а для своїх чоловіків були б поміччю, потіхою та доброю радою. Дай нам таких дітей, які були б потіхою та славою батьків і красою свого народу. Благослови, всемогутній Боже, український нарід. Даруй йому ласку вірно Тобі служити і доступити колись вічної нагороди в небі, бо Тобі, Боже, у Святій Тройці єдиний, Отче, Сину і Духу Святий, належить вся слава, честь і поклін навіки вічні. Амінь.

 

Отче наш…

Богородице Діво…

 

джерело: сайт УГКЦ

Лист Блаженнішого Святослава до матерів священиків

“Висловлюю вдячність матері кожного священика передусім за її жертви,  за живу віру, – за віру, пронизану любов’ю, яку вона з любов’ю прищепила своєму синові.  Покликання до священичого та богопосвяченого життя є Божим даром і, водночас, таємницею. Святий Дух «віє, куди забажає» (Ів. 3, 8), і ніхто не знає напевно, де, коли і на кого він зійде. “

* * *

Лист Блаженнішого Святослава
до дорогих матерів священиків,
які служать в Українській Греко-Католицькій Церкві у світі

 

Христос воскрес!

Дорогі матері!

 

svjatoslav_squareУ своєму житті я, як мирянин, священик і єпископ, дійшов висновку, що, мабуть, найурочистіший і найбільш натхненний момент, що його може пережити вірний нашої Церкви, – це мати привілей бути на свяченнях молодого юнака та отримати його перше священиче благословення на завершення чину рукоположення. Справді, важко собі уявити радіснішу подію для Церкви! Серця всіх присутніх: єпископа, священиків-співслужителів, батьків,  родини, друзів і парафіян – наповнюються невимовною радістю і благоговінням, оскільки вони стали свідками урочистої переміни під дією Святого Духа того, хто був вибраний і взятий з-поміж них та освячений на життя в служінні.

Однак на цій події присутня одна особа, чия радість є незрівнянно більшою, ніж будь-кого іншого, чиє серце буквально переповнює гордість і любов, чиї очі виблискують сльозами щастя, чиї уста промовляють хвалу і подяку Господу. Ця людина є матір’ю священика, і вона відчуває все це набагато глибше, тому що вона є найближче до нового священика серед усього Божого люду. Справді, вона, у прямому сенсі цих слів, бере на себе відповідальність – більше, ніж будь-хто інший – за нового блискучого воїна в Христовому війську, який стоїть перед спільнотою в день свячень. Мабуть, у душі кожної матері священика зроджувалися в ті хвилини почуття, подібні до емоцій, про які пише матір великого пастиря нашої Церкви – Митрополита Андрея, у своїх споминах про першу Божественну Літургію сина в рідному селі Прилбичі: «Не передати словами, яка була ця Служба Божа, яке його благословіння, молитовний настрій усіх… як він благословив, кладучи руки на наші голови, й ті руки, освячені Господньою Жертвою, ми цілували…». Як, мабуть, для кожної віруючої матері, для Софії Шептицької (з роду Фредрів) покликання її дитини «до служби Господніх Престолів» стало, за її словами, «найдорожчим з-поміж благословенств Господніх».

Сьогодні День матері, – день, коли ми особливим чином висловлюємо любов до своєї земної матері і приносимо свої молитви за її здоров’я та благословення, якщо вона ще з нами, та молимося за упокій її душі, якщо Господь вже покликав її до себе. Сьогодні я зі смиренною вдячністю схиляю голову перед матір’ю кожного священика нашої Церкви. Особливою любов’ю хочу огорнути нині свою маму, яка чувала і чуває над моїм життям від часу мого народження, серцем відчуває всі мої радості й смутки, жертвує за мене і своє здоров’я, і свої молитви, супроводжує мене дорогою мого священичого служіння на всіх незбагненних стежках Божого Провидіння.

Висловлюю вдячність матері кожного священика передусім за її жертви,  за живу віру, – за віру, пронизану любов’ю, яку вона з любов’ю прищепила своєму синові.  Покликання до священичого та богопосвяченого життя є Божим даром і, водночас, таємницею. Святий Дух «віє, куди забажає» (Ів. 3, 8), і ніхто не знає напевно, де, коли і на кого він зійде. Але, звичайно, паростки Божого поклику дозрівають значно швидше в ґрунті, що є родючим і доглянутим. Голос Божий може виразніше почути і з більшою готовністю прийняти до свого серця той юнак, мати якого, відтоді як він був маленькою дитиною, з любов’ю обхопивши своїми руками його рученята, робила знак хреста на його грудях щоранку і щовечора. Голос Божий звучить зрозуміліше для хлопчика, який, сидячи на колінах у неньки, вчить молитви до Бога, Пресвятої Богородиці й святих, і якого за кожної можливості мати приводить до парафіяльної церкви на богослужіння. Голос Божий звучить зрозуміліше для юнака, який, наслідуючи приклад своєї матері, часто приступає до святих таїнств Покаяння та Євхаристії для очищення й відновлення душі. Тому кожній матері священика складаю дяку за її віру.

Щиро дякую матері кожного душпастиря за її постійну молитву за сина. Мати завжди молиться за своїх дітей. Пророк Ісая запитує«Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона?» (Іс. 49, 15). Звичайно, що ні. Незважаючи ні на що, серце матері залишається вірним. Вона ніколи не зможе забути про свою дитину, починаючи з тієї миті, коли відчуває її перші рухи у своєму лоні, до того дня, коли в оточенні своїх дітей востаннє заплющить очі в цьому світі. Немає нічого сильнішого чи ефективнішого, ніж молитва матері за своїх дітей.

Завдяки вашій материнській молитві ваш син не тільки почув Божий поклик у своєму серці, а й відважився піти проти сучасного суспільства і відповісти на це запрошення. Завдяки вашій молитві він вистояв перед спокусами лукавого відмовитися від цього поклику, розцінюючи його як такий, що стосується не його, а когось іншого. Завдяки вашій молитві він був наполегливий у своєму прагненні до знань і святості життя; завдяки вашій молитві він дізнався, що служіння Богу і ближньому є найблагороднішою метою в цьому житті. І завдяки вашій молитві він донині черпає підтримку і переживає втіху, а також жаль, труднощі та спокуси на шляху свого священичого життя та служіння. За всі ваші молитви за своїх дітей і особливо за сина-священнослужителя, дякую вам!

Сьогодні, коли ми зосереджуємо свої думки і молитви на тому, щоб висловити вдячність матерям священиків, нас підтримує переконання, що Марія, Божа Матір, стоїть біля нас і молиться разом із нами. Вона є найвищим образом священичого материнства і кожна мати священнослужителя є його відображенням. Хто краще, ніж вона, Мати Христа – Божественного Священика, розуміє радості і втіхи, а також страждання і жертви, які доводиться пережити матері священика? Хто більше, ніж вона є зразком віри і молитви за матір кожного священика?

Подумайте про віру в Бога, яку Пречиста Діва Марія висловлює в день Благовіщення. Опинившись у ситуації, яку неможливо збагнути людським розумом, вона з повним довір’ям і любов’ю сказала «так» Отцеві. Вона погодилася стати матір’ю Месії у спосіб, який виходив за рамки всякого розуміння: «Нехай зо мною станеться  по твоєму слову» (Лк. 1, 38). Подумайте про силу молитви Богородиці про безпеку Ісуса, який 12-річним хлопцем загубився в Єрусалимі, куди вона з Йосифом привела Його на свято Пасхи. Подумайте про глибину горя Марії, коли вона, стоячи на відстані, безпорадно спостерігала, як грішні люди бичували, опльовували і прибили до хреста її улюбленого Сина, який помирав жахливою і болісною смертю. Також подумайте про ту радість, яка наповнювала серце Божої Матері, коли їй з’явився ангел і розповів про воскресіння Христа з мертвих, як ми співаємо в урочистому пасхальному гімні: «Ангел сповістив».

Гідні подиву й поваги матері наших священиків! Усі ви загалом та кожна мати зокрема певною мірою розділяла радощі та печалі, молитви та віру Пресвятої Богородиці. Кожна з вас на своєму життєвому шляху, як матір священика, вже мала нагоду разом із Марією «зберігати всі ці слова у своєму серці» (Лк. 2, 51). Кожна з вас, як Марія, була добровільним Божим знаряддям у таїнстві священичого покликання свого сина.

Священик у прямому сенсі не належить самому собі. Він навіть не належить своїй матері. Священик належить усім, тому що він служить усім. Священик належить Богові, тому що він служить Йому. Кожен священик може з повним правом сказати разом із пророком Ісаєю: «Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я» (Іс. 49, 1). Який це привілей бути матір’ю священика! Яке благородне покликання брати участь у Божій праці для спасіння світу, будучи матір’ю священика!

Нехай усвідомлення цього слугує вам утіхою тоді, коли, можливо, ваш син є далеко від вас, чи, як вам буде видаватися, забув про вас серед обов’язків свого священичого служіння. Пам’ятайте, що він молиться за вас. Єпископ та вся Церква моляться за вас із смиренною вдячністю за дар служіння вашого сина Господу. Нехай Бог благословить вас і обдаровує вас міцним здоров’ям та щастям!

Схиляючи перед кожною з вас із вдячністю та глибокою пошаною свою голову, призиваю на вас і на всіх ваших рідних благословення всемогутнього Бога ­– Отця, і Сина, і Святого Духа!

+ СВЯТОСЛАВ

  Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

26 квітня 2013 року Божого

джерело: сайт УГКЦ

Відвідування сайту

  • 6Reads today:
  • 39Reads yesterday:
  • 372Reads last week:
  • 33850Total visitors:
  • 4Visitors today:
  • 236Visitors last week: